Хетти

Article on other languages:

• حيثيون
• Хеты
• Хети
• Hetiti
• Hitites
• Chetité
• Hittitterne
• Hethiter
• Χετταίοι
• Hittites
• Hititoj
• Hititas
• Hetiidid
• Hititak
• Heettiläiset
• Hittites
• Hettiten
• Hitita
• חתים_(עם)
• Hetiti
• Hettiták
• Ittiti
• ヒッタイト
• ხეთები
• 히타이트
• Hîtît
• Hetitai
• Hettieten
• Hettittene
• Hetyci
• Hititas
• Hitiţi
• Хетты
• Hetiti
• Chetiti
• Hetiti
• Хетити
• Hettiter
• Hititler
• 赫梯

	del.icio.us
	Digg
	Furl
	Reddit
	Rojo
	Add to OnlyWire

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Хетти — народ, який населяв з кін. III — поч. 2-го тис. до н.е. до кінця 8 ст. до н.е. центральну частину Малої Азії. Деякі вчені вважають, що хетти переселилися до Малої Азії через Кавказ або через Балканський півострів, інші — що хетти належали до давнього населення Малої Азії.

На межі 3 і 2 тис. до н.е. хетти перебували на стадії розкладу родового ладу. Основним заняттям хеттів було скотарство, значна увага приділялася садівництву і виноробству.

За хеттського царя Анітта (бл. 18 ст. до н.е.), який завоював міста Неса і Хаттусас, почалося об'єднання областей Анатолії. Остаточно держава хеттів склалася за Лабарна (1680—1650 до н.е.), коли володіння хеттів досягли узбережжя Чорного моря. За правління Мурсілі I (1620-1590 до н.е.) військова могутність хеттів досягла найбільшого піднесення. В 1595 до н.е. хетти захопили і пограбували Вавілон. Після смерті Мурсілі I протягом 100 років у державі хеттів точилася міжусобна боротьба. В 16 ст. до н.е. було складено хеттські закони. В 14 — на початку 12 ст. до н.е. на чолі хеттської держави були хурити. Цар Суппілуліума I (поч. 14 ст. до н.е.) підкорив державу Мітанні і зробив своїм васалом Угаріт. З кінця 14 ст. до н.е. держава хеттів і Єгипет почали боротьбу за перевагу в Передній Азії. За договором 1280 до н.е. вони поділили між собою Сірію і Фінікію. В кін. 13 — на поч. 12 ст. до н.е. проти держави хеттів виступила коаліція держав (Ахіява, Арцава та ін.). Переселення на схід «народів моря» (ахейців, філістимлян та ін.) стало поштовхом до падіння держави хеттів. В кінці 12 ст. до н.е. цар Ассірії Тіглатпаласар I підкорив державу хеттів. Окремі хеттські князівства існували до кінця 8 століття до н.е. і були остаточно поглинуті Ассірією. Хетти розчинилися пізніше серед фрігійців та арамеїв.

Культура хеттів

Мистецтво хеттів пов'язане з художніми традиціями країн Малої Азії. До протохеттського періоду належать золоті, бронзові й мідні штандарти-емблеми, статуетки з зображеннями тварин (2-а половина 3-го тис. до н.е.), монохромна і поліхромна кераміка. В 2-му тис. до н.е. на мистецтво хеттів вплинули давньоєгипетьська та шумеро-вавілонська культури. Будинки оздоблювали рельєфами. Розвинулася й кругла скульптура (зображення левів, сфінксів на будинках у Хаттусасі, 15-12 ст. до н.е. тощо). В серед. 9-6 ст. пізньохеттське мистецтво втрачае своєрідність.

Література

• Українська радянська енциклопедія

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті. Див.

Хетти

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.