|
Article on other languages:
|
Упанішади (мн. від санскр. उपनिषद्, упанішад, у перекладі — "той що сидить поруч") — короткі філолофсько-релігійні тексти давнього індійського походження, написані в різний час (від VII—III ст. до н. д. до XIV—XV ст. н. д.), різними авторами. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті (почуте), і складені у вигляді діалогу учителя з учнем в якому вчитель пояснює суть вед. В центрі упанішад - вчення про єдність брахмана та атмана. Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180 (по кількості ведичних школ). Найбільш повною збіркою упанішад є Муктіка (звільнення), що складається з 108 упанішад. 10 з них стосуються Рігведи, 51 - Яджурведи, 16 - Самаведи і 31 - Атхарваведи. "Головними" вважаються 11 найдавніших упанішад, що були коментовані Шанкарою:
Упанішади - це також, завершальний етап у розвитку вед. (Старий заповіт Індії) Див. такожТексти 70 (всіх нині доступних на російській мові) упанішад з числа 108 основних, включаючи 10 головних, а також класифікація упанішад по групах. |
|||||||||||||||||||||
This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.